- .
Найдено совпадений - 3574 за 0.00 сек.
 3301. Дипломний проект (магистратура) - Підвищення ефективності використання спиртового палива в головному ДВЗ річного катера WATERSPREEUW | AutoCad, Компас
Креслення №1 фізико-хімічні властивості палив
Креслення №2 Річний катер СК загальний вигляд
Креслення №3 Двигун МО196 СК загальний вигляд
Креслення №4 Спосіб подачі палива
Креслення №5 Поля витрат та діаграма
Креслення №6 Типи реакцій
Креслення №7 Перетворення этанолу
Креслення №8 Пошук параметрів
Креслення №9 Паливна система
Зміст:
Вступ
1. Проблеми використання нетрадиційних палив в дизелях
1.1 Види нетрадиційних палив та їх виробництво
1.2 Перспективні види сировини для виробництва моторних палив
1.3 Сучасні проблеми застосування альтернативних енергоносіїв
2. Об’єкт дослідження
2.1 Опис катеру WATERSPREEUW
2.2 Опис конструкції двигуна MO196K35
3. Особливості роботи дизельних двигунів на спиртовому паливі
3.1 Використання спиртових палив в світі
3.2 Способи подачі спиртового палива в циліндри двигуна
3.3 Подача спирту в двигун в рідкій фазі
3.4 Займання спиртів від запальної дози дизельного палива
3.5 Займання спиртів від свічки запалення
3.6 Подача спирту в двигун в газоподібній фазі
4. Особливості розрахункової схеми для теоретичних досліджень
4.1 Методика розрахунку програми «Дизель-РК"
4.2 Обґрунтування вибору основних параметрів робочого циклу
4.3 Визначення оптимального значення коефіцієнт надлишку повітря та кута випередження запалення
5. Дослідження ефективності використання термохімічної конверсії спирто-вого палива на двигуні MO196K35
5.1 Загальні відомості
5.2 Дослідження параметрів двигуна при роботі на синтез-газі, отрима-ному шляхом термохімічної конверсії етанолу
5.3 Визначення раціональних меж використання термохімічної конверсії етанолу
6. Охорона праці та охорона навколишнього середовища
6.1 Нормативно-правова та законодавча база охорони на суднах
6.2 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів
6.2.1 Небезпечні фактори в машинному відділенні
6.3 Заходи безпеки під час обслуговування та ремонту MO196K35…110
6.4 Дії екіпажу під час гасіння пожежі
7. Аналіз видів і наслідків відмов двигуна
8. Розрахунок загального економічного ефекту від запропонованих технічних рішень
8.1 Визначення економічного ефекту від модернізації і вдосконалення суднового механізму
8.2 Економічні наслідки модернізації енергетичної установки та удосконалення конструкцій і умов роботи суднових механізмів
8.3 Визначення додаткових інвестицій на нововведення
8.4 Розрахунок експлуатаційних витрат судна
8.5 Обчислення техніко-економічних показників проекту
Висновок по проекту
Список використаної літератури
ВИСНОВОК ПО ПРОЕКТУ:
В першому розділі був проведений аналіз використання альтернативних палив у сучасних ДВЗ та було визначено, що одним з найперспективніших є використання спиртового палива, яке має широку сировинну базу та є відновлюваним видом палива.
В якості обєкту дослідження в дипломній роботі розглядається річний катер Waterspreeuw WN10 який представляє собою патрульний човен, призначений для розміщення 3 осіб.
В якості головного двигуна на катері використовується чотирьохтактний наддувний дизельний двигун МО196К35 (типу 6ЧН 8,5/9,4) потужністю 136 кВт при частоті обертання колінчастого валу 3500 об/хв. В даній дипломній роботі було проведене дослідження ефективності заміщення дизельного палива на паливний етанол.
В четвертому розділі був проведений аналіз способів подачі етанолу у двигун. Було прийняте рішення конвертувати дизельний двигун МО196К35 для роботи на етанолі шляхом використання примусового запалювання, як найбільш поширеної та відпрацьованої технології використання спиртового палива.
Використовуючи програмний комплекс Дизель-РК були визначені оптимальний кут випередження запалення (20 градуси до ВМТ) та коефіцієнт надлишку повітря (1.41). В якості обмежувальних характеристик використовувались максимальний тиск згоряння, потужність, а в якості цільових –рівень викидів NOx, питома ефективна витрата палива. Для оптимального режиму побудовано індикаторну діаграму.
Поряд з перевагами етанол має низку недоліків, в основному пов'язаних з відмінностями у фізико-хімічних властивостях (скорочення ресурсу двигуна і елементів енергетичної системи, пов'язані з корозією, погіршенням умов змащення вузлів тертя, істотним обводненням палива), які стримують його широке поширення в ЕУ на базі поршневих ДВЗ.
Одним з перспективних способів використання етанолу, який успішно може бути використаний для сучасних поршневих двигунів та відповідати всім специфічним вимогам, що пред'являються до моторних палив, є використання його у вигляді синтез-газу, отриманого шляхом термохімічної утилізації теплоти відхідних газів.
Суть методу полягає в наступному: під впливом теплоти, яка відбирається у ВГ двигуна в спеціальному пристрої утилізації, відбувається ендотермічна реакція хімічного перетворення етанолу, в результаті якої утворюється суміш горючих газів – синтез-газ, основними компонентами якого є окис вуглецю та водень.
В результаті конверсії хімічна енергія отриманого синтез-газу перевищує енергію вихідного етанолу на величину утилізованої енергії ВГ, яка та-ким чином повторно бере участь в організації робочого циклу.
В програмному комплексі дизель-РК були проведені розрахунки роботи двигуна МО196К35 на синтез-газах, отриманих трьома різними способами: паровою конверсією, вуглекислотною конверсією та по реакції розкладання.
Ефективність застосування ТХУ теплоти ВГ в ДВЗ МО196К35 виконується шляхом порівняння витрат етанолу ge на двигуні й кількості затрачуваного етанолу для отримання синтез-газу на відповідному режимі роботи.
Питома витрата етанолу при паровій конверсії знижується в широкому діапазоні зміни ступеня конверсії 70...100%.
Питома витрата етанолу при вуглекислотній конверсії знижується в широкому діапазоні зміни ступеня конверсії 60...100%.
Питома витрата етанолу при реакції розкладу знижується в широкому діапазоні зміни ступеня конверсії 85...100%.
Перевірка умови реалізації розглянутих способів конверсії етанолу при використанні ТХУ теплоти ВГ, зводиться до порівняння кількості енергії, необхідної для отримання синтез-газу та кількості теплоти, яка виділяється з відхідними газами на режимі роботи двигуна.
При застосуванні парової і вуглекислотної конверсії кількість енергії, яка необхідна для отримання синтез-газу перевищує теплоту, яка виділяється з відхідними газами на даному режимі роботи у всьому діапазоні зміни навантаження двигуна. Без додаткового джерела теплоти застосування парової конверсії та вуглекислотної конверсії етанолу на двигуні проблематично.
При застосуванні реакції розкладання кількість енергії Q, яка необхідна для отримання синтез-газу становить близько 40% від теплоти, яка виділяється з відхідними газами на даному режимі роботи.
Таким чином, встановлено, що для МО196К35, що працює на етанолі застосування ТХУ теплоти ВГ ефективно при конверсії етанолу по реакції розкладання. Запропоновано модернізовану схему паливної системи.
Також були розглянуті питання охорони праці, охорони навколишнього середовища та проведений аналіз видів та наслідків відмов двигуна. Економічний розрахунок підтвердив доцільність конвертації двигуна для роботи на етанолі з системою термохімічної утилізації теплоти відхідних газів.
Дата добавления: 18.04.2020
|
|
 3302. ПОБ Фармацевтичний комплекс Київська обл. | AutoCad
1. Будгенплан М1:500
2. Організаційно-технологічна схема спорудження виробничо- складської будівлі М 1:200
3. Організаційно-технологічна схема спорудження газової котельні М 1:100
4. Організаційно-технологічна схема спорудження компресорної і насосної М 1:100
5. Календарний графік будівництва
6. Календарний план будівництва
Зміст:
1. Загальні положення 2
2. Характеристика району та умов будівництва 4
2.1. Фізико-географічні відомості 4
2.2. Геологічна будова 4
2.3. Гідрогеологічні умови 5
2.4. Інженерно-геологічні процеси і явища 5
3. Організація будівельного виробництва 7
3.1. Підготовчі роботи 7
3.2. Організація будмайданчику 7
4. Основні будівельно-монтажні роботи 8
4.1. Будівництво виробничо-складської споруди 8
4.2. Будівництво газової котельні 9
4.3. Будівництво компресорної та насосної 9
4.4. Інші споруди 10
5. Заходи з охорони праці 11
6. Протипожежні заходи 13
7. Охорона навколишнього середовища та утилізація будівельних відходів 14
8. Захист від шуму 15
9. Потреба будівництва в кадрах, енергетичних ресурсах, основних будівельних машинах і транспортних засобах, тимчасових будівлях і спорудах 16
9.1. Потреба будівництва в кадрах 16
9.2 Потреба будівництва в тимчасових будівлях і спорудах 16
9.3. Обґрунтування потреби в основних машинах і механізмах 17
9.4. Розрахунок потреби води на будмайданчику 18
9.5. Розрахунок потреби в електроенергії 19
9.6. Обсяги робіт та потреба в будівельних конструкціях, виробах, матеріалах і устаткуванні 19
10. Тривалість будівництва 20
11. Техніко-економічні показники 22
Дата добавления: 25.04.2020
|
 3303. Курсова робота - Особливості налаштування газобалонного устаткування автомобіля | Компас
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ СТАНУ ПИТАННЯ 6
Проблеми експлуатації автомобілів з ГБО 6
Конструкція газобалонного обладнання автомобіля 6
Науковий підхід щодо налаштування ГБО автомобілів 9
РОЗДІЛ 2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС НАЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО БЛОКУ КЕРУВАННЯ ГАЗОБАЛОННИХ АВТОМОБІЛІВ 11
РОЗДІЛ 3 НАЛАШТУВАННЯ ГАЗОБАЛОННОГО ОБЛАДНАННЯ АВТОМОБІЛІВ 17
Механічні налаштування 17
Огляд ринку обладнання для налаштування ГБО 18
Налаштування електронного блоку керування двигуна 18
ВИСНОВКИ 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 27
ВИСНОВКИ:
1. Встановлена, що під час переобладнання автомобілів для роботи на газовому паливі в процесі їх експлуатації виникає ряд проблем, які призводять до збільшення експлуатаційних витрат та, як наслідок, нівелюють переваги від використання газу в якості автомобільного палива.
2. За результатами аналізу сучасного стану питання налаштування електронних блоків управління автомобілів, які працюють на газовому паливі встановлено відсутність наукового підходу у вирішенні питання налаштування оптимальних показників транспортного засобу.
3. Запропоновано технологічний процес налаштування електронних блоків керування двигунами автомобілів, які працюють на газовому паливі, який забезпечить в результаті отримання оптимальних показників паливного економічності та тягово-швидкісних властивостей автомобілів.
4. Результати досліджень прийняті до використання у ПП “Автогазцентр” під час налаштування електронних блоків керування двигунами автомобілів, які працюють на газовому паливі.
Дата добавления: 27.04.2020
|
3304. Курсовий проект - Зведення з/б балочного моста з трьома прольотами по 24 метри | AutoCad
. Розтверок залізобетонний, виконаний з бетону класу B25, глубиною закладання 2м і висотою 1.5м, його ширина скдадає 8м. Армування розтверку прийнято окремими стрижнями з розташуванням арматури у верхній і нижній зонах, арматура класу А400С ∅14мм. З'єднання опори з фундаменту виконано за допомогою арматурних випусків з фундаментного розтверку. Фундамент стоїть на бурозабивних палях маркі C10-35T5, палі мають довжину 10м.
Опори монолітні залізобетонні, мають “Т” подібну форму, складаються з бетону класу B30, ширина нижнього січення 5м, висота 15м, ширина верхнього січення 18м, довжина опори 3м. Армування виконують окремими стрижнями, об'єднаними в сітки і просторові каркаси. Повздовжня арматура класу А400С ∅40мм, поперечна А240С ∅14мм. Колони з кроком в 24м.
Балки двотаврового січення з попередньо напруженою арматурою. Повздовжня арматура класу А500С ∅32мм, а поперечна А240С ∅14мм. Довжина балки складає 24м, ширина балки 1,4м, висота 1,2м, а маса балки 34т.
Зміст:
1. Загальні положення
2. Аналіз ситуаційного плану
3. Конструктивні рішення
4. Технологія зведення
4.1. Підрахунок об’ємів будівельно-монтажних робіт
4.2. Калькуляція трудозатрат
4.3. Технологічний розрахунок
4.4. Вибір машин і механізмів, способи зведення
4.5. Опис технології виконання робіт
4.6. Контроль якості допусків та відхилень
4.7. Вказівки по техніці безпеки
5. Технік-економічні показники
6. Література
Дата добавления: 01.05.2020
|
3305. Курсова робота - Розрахувати та спроектувати ректифікаційну установку для розділення бінарної суміші етиловий спирт - вода | AutoCad
-вода.
Вихідні дані:
Концентрація компонента у :
- рідині живлення Xf = 25,
- кубовому залишку Xw =2 ,
- дистиляті Xd = 72 (в % мас.).
Продуктивність по вихідній суміші відповідно Gf = 4,8 т/г. Тиск в колоні – атмосферний. Тип колони: насадкова.
Зміст:
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ 3
Вступ 4
1.Опис конструкції апарата та його роботи 6
1.1 Короткий опис і порівняльна характеристика апаратів заданого типу 6
1.1.1 Опис насадкової колони 7
2.1 Властивості етилового спирту 10
2.2 Властивості води 13
3. Опис технологічної схеми неперервної ректифікаційної колони 16
4. Технологічний розрахунок 17
4.1. Матеріальний баланс колони 17
4.2. Визначення флегмового числа 18
4.3. Навантаження колони за рідиною 19
4.4. Навантаження колони за парою 20
4.5. Швидкість пари і діаметр колони 20
4.6. Перевірка доцільність використання обраної насадки за величиною густини зрошування 23
4.7. Висота шару насадки для укріплюючої і вичерпуючої частин колони 24
4.8. Загальна висота насадки й ректифікаційної колони 29
4.9. Вибір тарілок для розподілу рідини 29
4.10. Гідравлічний опір колони 30
5. Заходи по техніці безпеки і охороні праці 32
Висновок 34
Список використаних джерел 35
Висновок:
В курсовому проекті розраховано та запроектовано ректифікаційну насадкову колону для розділення 4,8 т/год суміші етилвий спирт - вода, а також проведений технологічний, конструктивний, механічний розрахунки і розрахунок гідравлічного опору.
Характеристики ректифікаційної колони:
- діаметр – 0,5 м
- Висота насадки в колоні - 5
- Висота насадки для верхньої частини колони – 2,102м
- тип насадки – керамічні кільця Рашига розміром 50*50*5.
Передбачено опис і рисунок принципової технологічної схеми ректифікаційної установки.
Наведено характеристику речовин, які використовуються в процесі.
Таким чином після проведення усіх розрахунків курсового проекту ректифікаційна колона готова для застосування в промисловості для розділення суміші.
Дата добавления: 01.05.2020
|
3306. Курсовий проект - Спроектувати привід конвеєра за кінематичною схемою і вихідними даними | Компас
1. Споживана потужність двигуна Р=5,5 кВт, номінальна частота обертання n = 2850 об./хв.
2. Клинопасова передача Р=4,23 кВт, U=2
3. Редуктор двоступінчастий конічно циліндричний типу КЦ1-250, U=10
4. Муфта пружна 250-1-34-1-40 ГОСТ - 350892-96
Зміст:
Вступ 3
І. Кінематичний розрахунок привода, вибір електродвигуна та визначення вихідних даних для проектування передач 4
ІІ. Розрахунок відкритої зубчастої передачі 9
ІІІ. Розрахунок клинопасової передачі 17
ІV. Вибір муфт 25
V. Розрахунок вала еквівалентним моментом 27
VI. Вибір підшипників кочення 31
VII. Вибір шпонок 34
VIIІ. Уточнений розрахунок вала 36
Список використаної літератури 40
| | | | . | | | . | | | | | | . | | | . год. | |
Дата добавления: 02.05.2020
3307. Курсовой проект - Запроектировать технологическую линию производства ШПЦ | AutoCad
.
В качестве сырья используются породы средней прочности (глина, известняк, двуводный гипс, шлак). Для обеспечения заданной производительности (1100 тыс. т/год) предприятия цементного завода поставляется известняк из карьера №16 и глина – из карьера №1.
По расчетам была разработана следующая рецептура шлакопортландцемента:
Известняк – 50,13%
Глина – 14,87%
Гипс – 5%
Шлак – 30%
Для обеспечения необходимой производительности требуется:
Известняка – 1183786,84 т/год
Глины –614611,32т/год
Гипса –63464,75т/год
Шлака –421588,84т/год
В качестве основного технологического оборудования принято: 2 вида дробилок, 2 вида сушильных барабанов, мельница сырьевой смеси, вращающая печь, колосниковый холодильник, цементная мельница по замкнутому циклу. Также, в технологической линии используется бункера объемом от 4 до 140 м3, склады клинкера (5200 м3) и силосные склады (42000 м3). Дозирование сырья и материалов производится при помощи питателей. Транспортирование между агрегатами сырьевой смеси осуществляется шламовыми насосами, клинкера – ленточными конвейерами, молотого цемента пневмотранспортом.
Проектируемое предприятие цементного завода по замкнутому циклу. Режим работы завода: три 8-часовые смены ежедневно. Для работников предприятия приведены меры по охране труда и техники безопасности. Также даны рекомендации по охране окружающей среды.
Содержание:
Введение
1. Характеристика сырья и выпускаемой продукции.
2. Расчет состава сырьевой смеси. Оценка качества продукции.
3. Технико-экономический анализ и выбор технологической схемы производства.
4. Режим работы объекта.
5. Расчет материального баланса и производительности.
6. Выбор и расчет технологического оборудования.
7. Расчет складов и бункеров.
8. Проектирование технологической линии.
9. Технический контроль производства.
10. Мероприятия по технике безопасности, охране труда и окружающей среды.
11. Технико-экономические показатели технологической линии. Список литературы.
Дата добавления: 05.05.2020
|
3308. Курсовой проект - Запроектировать технологическую линию производства керамзитового гравия | AutoCad
. Для обеспечения заданной производительности (1100 тыс. м3/год) предприятия керамзитового гравия поставляется глина из месторождения №6.
В качестве основного технологического оборудования принято: 1 вид дробилки(валковая), глиноболтушка, вращающая печь, холодильник, вибрационный грохот. Дозирование сырья и материалов производится при помощи пластинчатых питателей. Транспортирование между агрегатами сырьевой смеси осуществляется шламовыми насосами, ленточными конвейерами.
Проектируемое предприятие по производству керамзитового гравия работает по замкнутому циклу. Режим работы: три 8-часовые смены ежедневно. Для работников предприятия приведены меры по охране труда и техники безопасности. Также даны рекомендации по охране окружающей среды.
Содержание:
Введение 4
1. Производимая продукция. 5
2. Сырьевые материалы. 9
3. Выбор, обоснование и описание схемы технологического процесса. 11
4. Технологические расчеты (выбор режима работы предприятия, расчет материальных балансов, выбор и расчет основного технологического и транспортного оборудования, выбор и расчет складов, бункеров, силосов). 16
5. Контроль технологического процесса и качества готовой продукции. 26
6. Охрана труда и окружающей среды 28
7. Технико-экономические показатели. 29
8. Выводы. 29
Список использованной литературы 30
Дата добавления: 05.05.2020
|
3309. Курсовий проект - Зведення металевого циліндричного вертикального резервуару для зберігання газу V=180 м3 | AutoCad
1. ВСТУП
2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
3. ХАРАКТЕРИСТИКА БУДІВЕЛЬНОГО МАЙДАНЧИКУ
4. ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТРУКТИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
5. ПІДРАХУНОК ОБ’ЄМІВ РОБІТ
6. ПІДБІР МАШИН І МЕХАНІЗМІВ
7. ТЕХНОЛОГІЯ ЗВЕДЕННЯ
8.ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ
9.СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Дата добавления: 08.05.2020
|
3310. Курсовий проект - Розрахунок складу бетонної суміші та організація процесу бетонування монолітної конструкції | AutoCad
1. Опис завдання
2. Технологічний аналіз ситуації
3. Розрахунок складу бетонної суміші
4. Організація і технологія будівельного процесу
4.1. Опалубочні роботи
4.2. Арматурні роботи
4.3. Бетонні роботи
4.4. Догляд за бетоном
5. Розробка схеми будівельного генерального плану при виконанні бетонних робіт під час зведення монолітних залізобетонних конструкцій
Список використаної літератури
Вид монолітної конструкції – ліфтова шахта.
Умови експлуатації конструкції – нормальні умови.
Умови бетонування конструкції – t = -20°С, бетон М300.
Цемент. В якості в'яжучого, застосовують пластифікований, гідрофобний або звичайний портландцементи, які повинні мати найбільшу можливу активність і найменшу нормальну густоту. Рекомендуються цементи, у яких нормальна густота цементного тіста не більше 25-26%.
Легкокладальність бетонної суміші потрібно встановити між Ж та Р (жорстка Ж чи рухлива Р). В наших умовах слід зазначити, що температу-ра на час укладання бетонної суміші низька -200С, це свідчить про те що вміст води у нашій бетонній суміші має бути як найменший.
Приймаю портландцемент М300 з добавкою суперпластифікатором та хлорид натрію.
Пісок. Для приготування високоміцного бетону використовуються природні, штучні (або їх суміші) фракціоновані кварцево-польовошпатні піски, що поставляються у вигляді двох фракцій - великої (розмірами зе-рен від 1,25 до 5 мм) і дрібної (розмірами зерен від 1,4 до 0,63 мм) . У ве-ликії фракції наявність зерен більше 5 мм, а в дрібній менше 0,14 мм не допускається, при цьому вміст органічних домішок у піску не повинен пе-ревищувати 1% за вагою.
Щебінь. Високоміцні бетони отримують з використанням гранітного щебеню марки не нижче М1200 – для бетонів класу за міцністю вище В30 згідно з вимогами ДСТУ Б. В. 2.7-43-96. До заповнювачів важкого бетону ставляться також вимоги до вмісту зерен слабких порід (не більше як 5% за масою), пластинчастої (лещадної) і голкоподібної форм (15-35% за масою). Обираємо щебінь крупністю 10-20 мм.
При підборі легкоукладальності бетонної суміші потрібно встановити яка суміш буде використовуватися (жорстка Ж чи рухлива П). Приймаємо марку бетонної суміші за легкоукладальністю П1, жорсткість менше 4 с, осадка конуса 1-4 см згідно ДСТУ Б В.2.7-96-2000.
Добавки. Для забезпечення тужавлення бетону при низьких темпера-турах, введемо протиморозну добавку таку, як хлорид натрію в кількості 2…5% від маси цементу, а також суперпластифікатора Murplast FK 63 для зниження водопотреби в кількості 0,2…2,5 % від маси цементу. Також для прискорення розчинення протиморозної добавки використаємо підігріту воду до 40…80 0С.
Опалубка. Для ліфтових шахт застосовується опалубка типу блок-форма. Дана опалубка являє собою каркасні конструкції великих розмірів. Блок-форми можуть бути знімними і незнімними. Знімні демонтують за допомогою домкрата, незнімні відкривають за допомогою спеціальних ключів. Застосовують таку опалубку для малогабаритних конструкцій з горизонтальною і вертикальною поверхнею. З її допомогою зводять об’ємні елементи стін, шахти для ліфтів та ін.
• в опалубці для ліфтових шахт передбачено внутрішній і зовнішній замкнутий контур;
• відстань між внутрішнім і зовнішнім контуром визначає товщину бетонної стінки;
• обидва контури складаються лінійними щитами з плоскими фанер-ними панелями;
• внутрішній і зовнішній контур легко від'єднуються від затверділої бетонної поверхні;
• після затвердіння нижньої ділянки, опалубка легко переміщується на наступний, вищий рівень;
• опалубні кути забезпечують надійне з'єднання прямокутних щитів між собою і подальше зручне розпалублювання;
• застосування опалубки для ліфтових шахт дозволяє швидко і якісно звести ліфтову шахту, по якій буде переміщуватися кабіна ліфта;
Підбір арматури. Армування шахти ліфта виконувалося для будівництва в сейсмічних районах на майданчиках сейсмічністю 7,8 і 9 балів.
Крок армування нижньої і верхньої горизонтальної сітки плити фундаменту шахти ліфта 200х200 мм. Товщина арматури сіток 12 мм. з ущі-льненням сітки в місцях розташування лыфтовоъ шахти. Арматура 35ГС або 25Г2С класу А3 (А400).
Крок армування вертикальних сіток шахти ліфта від 100х100 до 150х150 мм. Товщина арматури сіток 12 мм. з ущільненням сітки в місцях розташування перекриттів. Арматура 35ГС або 25Г2С класу А3 (А400).
Доставка на об'єкт бетонної суміші передбачається в автобетонозмішувачах. Бетонна суміш до місця укладання подається бункером “Рюмка”.
Ущільнення бетонної суміші здійснюється вібруванням за допомогою поверхневих вібраторів. У місцях, де арматура, закладні вироби або опа-лубка перешкоджають належному ущільненню бетонної суміші вібрато-рами, її слід додатково ущільнити штикуванням. Суміш укладають шара-ми з обов’язковим вібруванням після укладання кожного шару. Товщину горизонтальних шарів визначають способами для ущільнення. У разі ви-користання вертикально розміщених вібраторів товщина шару має бути на 5-10 см меншою за довжину робочої частини вібратора, а для ручних глибинних вібраторів - не повинна перевищувати 1,25 довжини їхньої ро-бочої частини. У разі ущільнення поверхневими вібраторами суміш укла-дають шарами до 250 мм завтовшки в конструкціях з одинарним і до 120 мм - з подвійним армуванням. Укладають бетонну суміш безперервно на весь об’єм конструкцій чи в межах окремих ділянок.
Використання суперпластифікатора значно полегшує ущільнення.
Для виконання арматурних, бетонних і опалубочних робіт нам потрібні будуть такі механізми: кран, зварювальний пристрій, бетононасос. Схеми і подальші описи цих процесів будуть наведені у наступних пунктах
Дата добавления: 09.05.2020
|
3311. Курсовий проект - Автомобільний стріловий кран вантажінстю 25 тон | Компас
ВСТУП 5
1 ОПИСАННЯ КОНСТРУКЦІЇ ТА РОБОТИ АВТОКРАНА 5
2 ВИЗНАЧЕННЯ ЛІНІЙНИХ І МАСОВИХ ПАРАМЕТРІВ 9
3 ВАНТАЖНА ТА ВИСОТНА ХАРАКТЕРИСТИКА 14
4 РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ПІДІЙМАННЯ ВАНТАЖУ 18
4.1 Визначення параметрів поліспаста та барабана 18
4.2 Розрахунок приводу 21
5 РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ЗМІНИ ВИЛЬОТУ СТРІЛИ 28
6 РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ПОВОРОТУ 32
6.1 Визначення параметрів та вибір опорно-поворотного кола 33
6.2 Розрахунок механізму повороту 34
7 РОЗРАХУНОК КОНСТРУКЦІЇ БАРАБАНА 38
7.1 Розрахунок вісі барабана 38
7.2 Вибір підшипників вісі барабану 40
7.3 Розрахунок болтових з’єднань 42
8 РОЗРАХУНОК ГАКОВОЇ ПІДВІСКИ 44
8.1 Вибір гака 44
8.2 Розрахунок гайки гака 44
8.3 Вибір підшипника гака 45
8.4 Розрахунок траверси гака 46
8.5 Розрахунок вісі блоків гакової підвіски 47
8.6 Вибір підшипників блоків 48
9 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА УМОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ 50
ВИСНОВОК 52
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ 53
ДОДАТОК А - СПЕЦИФІКАЦЇ 54
-1; режим роботи крана М4
В курсовому проекті проведені розрахунки вхідних даних для проек-тування автокрана: механізму підйому, механізму повороту поворотної частини крана, гакової підвіски, конструкції телескопічної стріли. Прове-дені проектувальні розрахунки щодо параметрів і розмірів кріплення вуз-лів та механізмів, вантажної та висотної характеристики, підшипників, му-фтових з’єднань. Підібрані стандартні деталі та мастила. Описана конст-рукція основних механізмів автомобільного крана.
Шасі крана . . . . . . . . . . . . . . . . . . . КАМАЗ 63229
Висота підйому ,м . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
Виліт ,м
- мінімальний . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .2,35
- максимальний . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26
Швидкість підйому (опускання)
вантажу, м\c. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 0,12
Швидкість зміни вильоту, м\c. . . . . . . . . . . 0,2
Частота обертання крана, c . . . . . . . . . . . .1,7
Вантажопідйомність, т . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
Режим работи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4М
ВИСНОВОК
В даній роботі був спроектований автомобільний кран на базі авто-мобіля КАМАЗ 63229 з вантажопідйомністю 32 тони з режимом роботи 4М. Як прототип для розрахунків був обраний кран «Ивановец КС-5576К».
В ході проектування був зроблений розрахунок основних механізмів крана, а саме: обраний канат подвійного звивання ЛК-Р ГОСТ 2688-80 конструкції 6×19, маркувальної групи 1568 МПа діаметром 19,5 мм для 8-ми кратного поліспаста механізму підйому вантажу. Розрахований бара-бан діаметром 320 мм.. Підібраний аксіально-поршневий гідромотор 210.32 по ТУ 223444-75, який має корисну потужність 63,8 кВт. Обрано редуктор Ц2-500 з передавальним відношенням 19,88, потужністю 49,4 кВт. Також за розрахованими параметрами передачі крутного моменту була обрана муфта типу МУВП с 4-ма пальцями та тормозним шківом ді-аметром 300 мм. та стрічкове гальмо з гальмівним моментом 393 Н·м.
Для забезпечення потрібної висоти підйому була спроектована чотирехсекційна телескопічна стріла. Розрахований коефіцієнт стійкості з потрібним для цього опорним контуром. Всі обрані підшипники були обрані за статичним та динамічним навантаженням для тривалої роботи.
Спроектований автомобільний кран розраховувався на міцність та відповідає Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
Дата добавления: 09.05.2020
|
3312. Курсовий проект - Дільница з по ремонту електрообладнання ГАЗ-3105 | Компас
Вступ
1 Загальний розділ
1.1 Вихідні дані
1.2 Технічна характеристика автомобіля
2. Технологічний розділ
2.1 Режими роботи АТП
2.2 Коректування нормативів ТО і ремонту рухомого складу
2.3 Цикловий метод розрахунку кількості КР і ТО на один автомобільний цикл
2.3.1 Коефіціент переходу від циклу до року
2.3.2 Коефіціент технічної готовності
2.3.3 Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль
2.3.4 Кількість технічних впливів за рік по парку
2.3.5 Коефіціент використання парка
2.3.6 Річний пробіг по парку
2.3.7 Добова програма технічних впливів
2.4 Визначення річної виробничої програми по діагностиці
2.4.1 Добова програма по діагностуванню
2.5 Розрахунок виробничої програми РОП в трудових показниках
2.5.1 Розрахункова нормативна скоректована трудоємкість технічних впливів
2.5.2 Річний обсяг робіт по ТО і ПР
2.6 Побудова річного ТО і ремонту рухомого складу
2.7 Вибір методу організації технологічного процесу на проектуємому підрозділі
2.7.1 Розрахунок кількості тупикових постів
2.8 Розрахунок кількості виробничих працівників
2.9 Вибір технологічного обладнання
2.10 Розрахунок площі виробничої дільниці
2.11 Вибір та описання технологічного процесу на проектуючому підрозділі
2.12 Побудова технологічної операційної карти
3. Конструкторський розділ
3.1 Призначення і місце застосування розробки
3.2 Принципи дії пристосування
3.3 Техніка безпеки при роботі з пристосуванням
4. Заходи по техніці безпеки і виробничій санітарії, передбачені проектом
5. Заходи з охорони навколишнього середовища
Висновок.
Список використаної літератури
Дане автотранспортне підприємство являється типовим АТП, що виконує перевезення пасажирів на замовлення населення.
Підприємство крім рухомого складу має ремонтно-технічну базу, яку складають виробничі підрозділи, призначені для виконання технічних обслуговувань і поточних ремонтів автомобілів, ділянки для капітального ремонту агрегатів автомобілів, склад запасних частин і обмінного фонду.
В зв'язку з перебудовою економічної політики нашої країни, появою нових ринкових і економічних відносин, появою нових форм власності, появою нових марок і моделей ( в т.ч. і імпортного виробництва ) автомобілів, появою на українському ринку нових технологій і обладнання по ремонту автомобілів змінюються виробничі програми автотранспортних підприємств, їх структура і виробництво, а також виникає необхідність реконструкції багатьох виробничих підрозділів так як, змінивши моделі автомобілів, виникає необхідність зміни технологічного обладнання на більш сучасне і відповідне до цих моделей, і зміни площ тих підрозділів, на які для проведення технічних впливів будуть в’їжджати автомобілі. На проектуємому мною підрозділі виконуватимуться роботи з Технічного Обслуговування №2 (ТО – 2)
Завданням курсового проекту передбачено зробити ділянку по ремонт електрообладнання.
Іншими даними для проектування є:
1. Марка автомобіля ГАЗ 3105 «Волга»
2. Кількість автомобілів 70
3. Середньодобовий пробіг автомобіля, км 270
4. Категорія умов експлуатації 1
5. Кількість змін 3
6. Кліматичний район Помірний
7. Тип останнього технічного обслуговування ТО №2
8. Пробіг від останнього ТО, км 2500
Висновок
При розрахунках курсового проекту, спроектував дільницю АТП по ремонту електроустаткування.Охарактиризував дане АТП та розробив режим його роботи .Скоректував періодичність ТО і пробіг до КР ,а також розрахував пробіг автомобіля за цикл та за рік.Розрахував кількість ТО1 та ТО2 як за рік так і за добу.Провів розрахунки трудомісткості технічних впливів і визначив кількість робітників на проектуємій дільниці , підібрав технологічне обладнання для дільниці і розрахував її площу. За допомогою збудованого графіка визначені часові відстані між технічними впливами, перелік робіт пов’язаних з ними. Підібрав спеціальне обладнання для дільниці та охаректиризував його будову , функції, технічну безпеку для роботи з ним. Описав заходи з дотримання техніки безпеки на виробництві, пожежної безпеки, виробничої санітарії, а також основні екологічні небезпеки діяльності АТП та можливі шляхи їх усунення.
При виконанні пояснювальної записки були витримані всі вимоги, які були обумовлені в методичному посібнику для виконання курсового проекту.
Отже, при виконанні курсового проекту були закріплені знання з предмету „Технічна експлуатація автомобілів”. Розвинуті практичні навички по кресленню та оформленні документації відповідно вимог.
Дата добавления: 09.05.2020
|
3313. Дипломний проект (коледж) - Школа для дітей учасників АТО в місті Чернівці | ArchiCAD
., перегородки – кам’янні в 1/2 цеглини, пілони монолітні залізобетонні, розмірами поперечного перерізу 1500*250, 1000*250 мм, перекриття – монолітне залізобетонне, сходи – монолітні залізобетонні, двері – дерев’яні та металопластикові, вікна – металопластикові та алюміневі, покриття – суміщене, покрівля – з єврорубероїду.
Зміст:
Вступ
1. Архітектурно-конструктивний розділ 4
2. Архітектурно-планувальний розділ 18
3. Організаційний розділ 46
4. Технологічний розділ 73
5. Розділ «Будівельна техніка» 97
6. Економічний розділ 105
7. Розділ «Охорона праці» 137
Використана література 149
Дата добавления: 10.05.2020
|
3314. Курсова робота - Технологічна карта на вертикальне планування майданчика | AutoCad
. Майданчик має ухил зверху-вниз 0,000, а справа-наліво 0,005.
Підрахунок об’ємів робіт виконується методом квадратів.
Планування виконується протягом 20 днів ( роботи виконуються в 2 зміни).
Роботи виконуються в літній період.
Відстань транспортування будівельних конструкцій, матеріалів та ін. – 6,5 км. Також транспортується рослиний шар, товщина якого 0,2 м.
На майданчику йде розробка грунту – глина.
Зміст:
1.Розбивка площадки на квадрати .
2.Визначення чорних відміток .
3.Визначення середньо-планувальної позначки.
4.Визначення проектних (червоних відміток) .
5.Визначення робочих відміток вершин .
6.Побудова нульової лінії .
7.Побудова картограми земляних мас та визначення середньої відстані переміщення ґрунту графічним способом .
8.Структура процесу для вертикального планування будівельнього майданчика.
9. Вибір комплектів машин для виконання робіт
10. Розрахунок матеріально-технічних ресурсів для виконання робіт.
11. Калькуляція трудових витрат.
12. Кількісно-кваліфікаційний склад бригади.
13. Технологія будівельних процесів.
14. Охорона праці при виконанні земляних робіт.
Дата добавления: 11.05.2020
|
3315. Курсовий проект - Ділянка ТО 2 для автобусів МАЗ 256 | Кампас
1.Марка автомобіля МАЗ - 256
2.Кількість автомобілів 95
3.Середньодобовий пробіг автомобіля, км 300
4.Категорія умов експлуатації 1
5.Кількість змін 2
6.Кліматичний район Помірний
7.Тип останнього технічного обслуговування ТО – 1 №1
8.Пробіг від останнього ТО, км 1900
Зміст:
Вступ
1 Загальний розділ
1.1 Вихідні дані
1.2 Технічна характеристика автомобіля
2. Технологічний розділ
2.1 Режими роботи АТП
2.2 Коректування нормативів ТО і ремонту рухомого складу
2.3 Цикловий метод розрахунку кількості КР і ТО на один автомобільний цикл
2.3.1 Коефіціент переходу від циклу до року
2.3.2 Коефіціент технічної готовності
2.3.3 Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль
2.3.4 Кількість технічних впливів за рік по парку
2.3.5 Коефіціент використання парка
2.3.6 Річний пробіг по парку
2.3.7 Добова програма технічних впливів
2.4 Визначення річної виробничої програми по діагностиці
2.4.1 Добова програма по діагностуванню
2.5 Розрахунок виробничої програми РОП в трудових показниках
2.5.1 Розрахункова нормативна скоректована трудоємкість технічних впливів
2.5.2 Річний обсяг робіт по ТО і ПР
2.6 Побудова річного ТО і ремонту рухомого складу
2.7 Вибір методу організації технологічного процесу на проектуємому підрозділі
2.7.1 Розрахунок кількості тупикових постів
2.8 Розрахунок кількості виробничих працівників
2.9 Вибір технологічного обладнання
2.10 Розрахунок площі виробничої дільниці
2.11 Вибір та описання технологічного процесу на проектуючому підрозділі
2.12 Побудова технологічної операційної карти
3. Конструкторський розділ
3.1 Призначення і місце застосування розробки
3.2 Принципи дії пристосування
3.3 Техніка безпеки при роботі з пристосуванням
4. Заходи по техніці безпеки і виробничій санітарії, передбачені проектом
5. Заходи з охорони навколишнього середовища
Висновок
Список використаної літератури
Висновок:
При розрахунках курсового проекту, спроектував дільницю АТП по технічному обслуговуванні №1.Охарактиризував дане АТП та розробив режим його роботи .Скоректував періодичність ТО і пробіг до КР ,а також розрахував пробіг автомобіля за цикл та за рік.Розрахував кількість ТО1 та ТО2 як за рік так і за добу.Провів розрахунки трудомісткості технічних впливів і визначив кількість робітників на проектуємій дільниці , підібрав технологічне обладнання для дільниці і розрахував її площу. За допомогою збудованого графіка визначені часові відстані між технічними впливами, перелік робіт пов’язаних з ними. Підібрав спеціальне обладнання для дільниці та охаректиризував його будову , функції, технічну безпеку для роботи з ним. Описав заходи з дотримання техніки безпеки на виробництві, пожежної безпеки, виробничої санітарії, а також основні екологічні небезпеки діяльності АТП та можливі шляхи їх усунення.
Дата добавления: 12.05.2020
|
© Rundex 1.2 |
| |
